язичниця
язи́чниця
-і.
Жін. до язичник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- язичниця — ЯЗИ́ЧНИЦЯ, і, ж. Жін. до язи́чник. [Прохор:] Я певен, що Селямида перша почне язичити, там така язичниця!.. (М. Кропивницький); Була вона й лінива, і лиха, й нечепурна, і язичниця (Грицько Григоренко); На противагу проведникам форисеям... Словник української мови у 20 томах
- язичниця — язи́чниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- язичниця — ЯЗИ́ЧНИЦЯ, і, ж. Жін. до язи́чник. [Прохор:] Я певен, що Селямида перша почне язичити, там така язичниця!.. (Кроп., III, 1959, 178); Була вона й лінива, і лиха, й нечепурна, і язичниця (Григ., Вибр., 1959, 159). Словник української мови в 11 томах