1. Орфографічний словник української мови

язичниця

язи́чниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. язичниця — ЯЗИ́ЧНИЦЯ, і, ж. Жін. до язи́чник. [Прохор:] Я певен, що Селямида перша почне язичити, там така язичниця!.. (М. Кропивницький); Була вона й лінива, і лиха, й нечепурна, і язичниця (Грицько Григоренко); На противагу проведникам форисеям... Словник української мови у 20 томах
  2. язичниця — -і. Жін. до язичник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. язичниця — ЯЗИ́ЧНИЦЯ, і, ж. Жін. до язи́чник. [Прохор:] Я певен, що Селямида перша почне язичити, там така язичниця!.. (Кроп., III, 1959, 178); Була вона й лінива, і лиха, й нечепурна, і язичниця (Григ., Вибр., 1959, 159). Словник української мови в 11 томах