Великий тлумачний словник сучасної мови

якірець

якіре́ць

-рця, ч.

1》 Зменш.-пестл. до якір.

2》 Одно- або дворічна трава родини паролистових, що має лежачі розгалужені стебла й парноперисті листки з дрібними жовтими квіточками.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. якірець — див. якір  Словник синонімів Вусика
  2. якірець — ЯКІРЕ́ЦЬ, рця́, ч. 1. Зменш.-пестл. до я́кір. Він притяг у хату старий іржавий якірець (О. Донченко); В кожного [з поранених] на грудях лежала безкозирка й тріпотіли на вітрі муарові стрічки з золотими якірцями (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах
  3. якірець — якіре́ць іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  4. якірець — Які́[о́]рець, якірця́; -рці́, -ці́в яко[і]ре́ць, якірця́; якірці́, -ці́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. якірець — ЯКІРЕ́ЦЬ, рця́, ч. 1. Зменш.-пестл. до я́кір. Він притяг у хату старий іржавий якірець (Донч., II, 1956, 408); В кожного [з поранених] на грудях лежала безкозирка й тріпотіли на вітрі муарові стрічки з золотими якірцями (Кучер, Голод, 1961, 20).  Словник української мови в 11 томах