ялиця
яли́ця
-і, ж.
1》 Високе вічнозелене дерево родини соснових з густою пірамідальною кроною, м'якою плескатою хвоєю та великими шишками.
|| збірн. Будівельний матеріал або дрова з цього дерева.
2》 збірн. Ялицевий ліс, гай.
Великий тлумачний словник сучасної української мови