ясирник —
ЯСИ́РНИК, а, ч., іст. Полонений, взятий в ясир. Народе мій, ясирнику татарський (П. Куліш); Дресирований вишколений пес не здогадувався, чого від нього хочуть, крутив головою, гавкав на ясирників (Б. Харчук).
Словник української мови у 20 томах
ясирник —
Яси́рник, -ка м. Плѣнный, взятый въ ясир. Народе мій, ясирнику татарський. К. ХП. 58.
Словник української мови Грінченка