ясирник

ЯСИ́РНИК, а, ч., іст.

Полонений, взятий в ясир.

Народе мій, ясирнику татарський (П. Куліш);

Дресирований вишколений пес не здогадувався, чого від нього хочуть, крутив головою, гавкав на ясирників (Б. Харчук).

Значення в інших словниках

1. ясирник — див. невільник  Словник синонімів Вусика
2. ясирник — -а, ч., іст. Бранець. Татарський ясирник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ясирник — Яси́рник, -ка м. Плѣнный, взятый въ ясир. Народе мій, ясирнику татарський. К. ХП. 58.  Словник української мови Грінченка