ясирник

Яси́рник, -ка

м. Плѣнный, взятый въ ясир. Народе мій, ясирнику татарський. К. ХП. 58.

Значення в інших словниках

1. ясирник — див. невільник  Словник синонімів Вусика
2. ясирник — ЯСИ́РНИК, а, ч., іст. Полонений, взятий в ясир. Народе мій, ясирнику татарський (П. Куліш); Дресирований вишколений пес не здогадувався, чого від нього хочуть, крутив головою, гавкав на ясирників (Б. Харчук).  Словник української мови у 20 томах
3. ясирник — -а, ч., іст. Бранець. Татарський ясирник.  Великий тлумачний словник сучасної мови