ять
ятя, ч.
Назва літери (ъ) церковнослов'янської й дореволюційної російської абетки, що позначала звук, який згодом в українській мові розвинувся в "і".
На ять — а) (у знач. прикм.) найвищої якості; б) (у знач. присл.) дуже добре.
Великий тлумачний словник сучасної української мови