Значення в інших словниках
-
ятіл —
Я́ТІЛ див. я́тел.
Словник української мови у 20 томах
-
ятіл —
я́тіл іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
ятіл —
ДЯ́ТЕЛ (лісовий птах), ЖОВНА́, Я́ТЕЛ (Я́ТІЛ) (Я́ТІЛЬ) діал., КЛЮВА́К діал., КЛЮЙДЕ́РЕВО діал., ДОВБА́Ч діал., ДОВБА́ЛО діал. В дубову кору дятел стука (Я. Щоголів); Ворона крякне та жовна о пень сухий застукотить (І.
Словник синонімів української мови
-
ятіл —
Я́ТІЛ див. я́тел.
Словник української мови в 11 томах
-
ятіл —
Я́тел и я́тіл, я́тла м. Дятелъ. Грин. II. 4. Ятіл прилетів. Рудч. Ск. І. 155. Де-де ятел довбав, жовна фітькала, туркала горлиця. Св. Л. 2111. ум. я́тлик, я́тличок. Ятлик і полетів. Грин. І. 145. --------------- Я́тіл, ятла м. см. ятел.
Словник української мови Грінченка