єдиноборство

єдинобо́рство

-а, с.

Бій, боротьба один на один між двома противниками; поєдинок.

|| Боротьба одного з кількома, з багатьма противниками.

Значення в інших словниках

1. єдиноборство — [йеидBноборство] -ва, м. (y) -в'і  Орфоепічний словник української мови
2. єдиноборство — єдинобо́рство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. єдиноборство — БОРОТЬБА́ (активне, тривале суперництво протилежних або ворожих сил — соціальних груп, осіб, ідей і т. ін.), ПРОТИБО́РСТВО книжн., БОРНЯ́ поет., БОРІ́ННЯ поет., ЗМАГА́ННЯ, ВІЙНА́ підсил.  Словник синонімів української мови
4. єдиноборство — ЄДИНОБО́РСТВО, а, с. Бій, боротьба один на один між двома противниками; поєдинок. Зчепились вони в страшному єдиноборстві, схопили один одного за горло, смертельні, непримиренні вороги (Цюпа, Назустріч..  Словник української мови в 11 томах