Великий тлумачний словник сучасної мови

єдиновірець

єдинові́рець

-рця, ч., книжн.

1》 Людина однієї з ким-небудь віри, релігії.

2》 Прихильник єдиновірства (у 2 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. єдиновірець — див. спільник  Словник синонімів Вусика
  2. єдиновірець — Одновір  Словник чужослів Павло Штепа
  3. єдиновірець — єдинові́рець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  4. єдиновірець — ЄДИНОВІ́РЕЦЬ, рця, ч., книжн. 1. Людина однієї з ким-небудь віри, релігії. Сектантство намагається відірвати віруючих від дійсності, замкнути їх у тісних рамках общини, у вузькому колі однодумців-єдиновірців (Наука.., 1, 1958, 41). 2. Прихильник єдиновірства (у 2 знач.).  Словник української мови в 11 томах