єднальний

єдна́льний

-а, -е.

1》 Який що-небудь з'єднує.

2》 грам. Який з'єднує однорідні члени речення і частини складносурядного речення (про сполучники).

3》 юр. Який служить для розв'язання та усунення суперечностей, розбіжностей.

Значення в інших словниках

1. єднальний — (що об'єднує) об'єднавчий, об'єднальний, ок. братущий, гуртівний; (що з'єднує) сполучний, поєднальний, злучний.  Словник синонімів Караванського
2. єднальний — [йеиднал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. єднальний — єдна́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
4. єднальний — ЄДНА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який що-небудь з’єднує. 2. грам. Який з’єднує однорідні члени речення і частини складносурядного речення (про сполучники).  Словник української мови в 11 томах