єднальний
єдна́льний
-а, -е.
1》 Який що-небудь з'єднує.
2》 грам. Який з'єднує однорідні члени речення і частини складносурядного речення (про сполучники).
3》 юр. Який служить для розв'язання та усунення суперечностей, розбіжностей.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- єднальний — (що об'єднує) об'єднавчий, об'єднальний, ок. братущий, гуртівний; (що з'єднує) сполучний, поєднальний, злучний. Словник синонімів Караванського
- єднальний — [йеиднал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- єднальний — єдна́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- єднальний — ЄДНА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який що-небудь з’єднує. 2. грам. Який з’єднує однорідні члени речення і частини складносурядного речення (про сполучники). Словник української мови в 11 томах