єднальний —
(що об'єднує) об'єднавчий, об'єднальний, ок. братущий, гуртівний; (що з'єднує) сполучний, поєднальний, злучний.
Словник синонімів Караванського
єднальний —
єдна́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
єднальний —
-а, -е. 1》 Який що-небудь з'єднує. 2》 грам. Який з'єднує однорідні члени речення і частини складносурядного речення (про сполучники). 3》 юр. Який служить для розв'язання та усунення суперечностей, розбіжностей.
Великий тлумачний словник сучасної мови
єднальний —
ЄДНА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який що-небудь з’єднує. 2. грам. Який з’єднує однорідні члени речення і частини складносурядного речення (про сполучники).
Словник української мови в 11 томах