ідол
і́дол
-а, ч.
1》 У язичників – статуя, що зображує бога; бовван (у 1 знач.), божок.
2》 перен. Про того, кого обожнюють, перед ким схиляються, кому служать; кумир.
3》 перен., лайл. Про нетямущу, дурну чи бездушну людину.
Великий тлумачний словник сучасної української мови