ідіофони

ідіофо́ни

-ів, мн.

Музичні ударні інструменти, в яких звук виникає через коливання всього інструмента (дзвін, гонг тощо).

Значення в інших словниках

1. ідіофони — (від гр. idios — свій, особливий та phone — звук) — музичні інструменти, у яких джерелом звука є сама маса інструмента; метал, дерево, скло, порцеляна, пластмаса тощо. До І.  Словник-довідник музичних термінів
2. ідіофони — ідіофо́ни (від грец. ίδιος – свій, особливий і ...фон) музичні ударні інструменти, в яких звук виникає через коливання всього інструмента (напр., дзвін, гонг, трикутник).  Словник іншомовних слів Мельничука
3. ідіофони — Музичні інструменти, джерелом звуку яких є корпус самого інструмента, що коливається або вібрує (дощечки, трубки, металічні язички); ударні і. (трикутники, тарілки), щипкові і. (варгани, ламелафони, музичні скриньки), фрикційні і. (скляні гармоніки, смичкові пили).  Універсальний словник-енциклопедія