ідіотія

ідіоті́я

-ї, ж., мед.

Те саме, що ідіотизм 1).

|| Крайній ступінь природженого або набутого недоумства.

Гідроцефальна ідіотія — ідіотія, що виникає внаслідок водянки головного мозку.

Мікседематозна ідіотія — ідіотія, зумовлена вродженим порушенням функції щитоподібної залози.

Тимічна ідіотія — ідіотія, зумовлена вродженим порушенням функції вилочкової залози.

Значення в інших словниках

1. ідіотія — див. дурний  Словник синонімів Вусика
2. ідіотія — ідіоті́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. ідіотія — ідіоті́я (від грец. ίδιοτεία – невігластво, неосвіченість) тяжке захворювання людини, крайній ступінь природженого або набутого в ранньому дитинстві недоумства, спричиненого недорозвитком головного мозку.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. ідіотія — ІДІОТІ́Я, ї, ж., мед. Те саме, що ідіоти́зм 1. Розрізняють три форми олігофренії. Найважча — так звана ідіотія (Наука.., 9, 1962, 53).  Словник української мови в 11 томах