іменинник
імени́нник
-а, ч.
1》 Чоловік, хлопець у день своїх іменин.
Дивитися (ходити і т. ін.) іменинником — мати радісний, щасливий вигляд.
2》 перен. Про того, чиї успіхи, досягнення відзначаються.
Великий тлумачний словник сучасної української мови