імпровізований

імпровізо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до імпровізувати.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. імпровізований — імпровізо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. імпровізований — Імпровізо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. імпровізований — ІМПРОВІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до імпровізува́ти. Завадка тим часом стояв на імпровізованій з людських спин «трибуні» й далі питав (Вільде, Сестри.., 1958, 475); // У знач. прикм. Марко всотував у себе не лише голі факти, а й тон..  Словник української мови в 11 томах