іновірець

інові́рець

-рця, ч., заст.

Чужовірець.

Значення в інших словниках

1. іновірець — (у мусулман) ґяур, (у нас) басурман, жм. турок, о. не нашої віри.  Словник синонімів Караванського
2. іновірець — Іншовір  Словник чужослів Павло Штепа
3. іновірець — інові́рець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
4. іновірець — ІНОВІ́РЕЦЬ (людина, що належить до іншого віросповідання), ЧУЖОВІ́РЕЦЬ заст.; БУСУРМА́Н (БУСУРМЕ́Н) заст., фольк. (перев. про магометанина); НЕВІ́РНИЙ заст.; ГЯУ́Р заст. (у магометан); НЕХРИСТИЯ́НИ́Н, НЕВІ́РА розм., НЕ́ХРИСТ заст.  Словник синонімів української мови
5. іновірець — ІНОВІ́РЕЦЬ, рця, ч., заст. Чужовірець. Оголосили його іновірцем.  Словник української мови в 11 томах