інокулювати

інокулюва́ти

-юю, -юєш.

Здійснювати інокуляцію.

Значення в інших словниках

1. інокулювати — Щепити, защеплювати, защепити, позащеплювати, нащеплювати, нащепити, понащеплювати, пощеплювати пощепити, ущеплювати, ущепити, повщеплювати  Словник чужослів Павло Штепа
2. інокулювати — ІНОКУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., кого, що, біол. Уводити живі мікроорганізми, інфікований матеріал, сироватки або інші речовини у тканини рослин, тварин, людини, а також у поживне середовище.  Словник української мови у 20 томах
3. інокулювати — інокулюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови