інокулювати

ІНОКУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., кого, що, біол.

Уводити живі мікроорганізми, інфікований матеріал, сироватки або інші речовини у тканини рослин, тварин, людини, а також у поживне середовище.

Насіння багаторічних трав треба інокулювати нітрагіном (з наук. літ.);

Для перевірки імунної системи спочатку мишу інокулюють сироваткою, а потім спостерігають протягом двох-трьох днів за станом її організму (з навч. літ.);

Соєві соуси виготовляють зі стерилізованих соєвих бобів, які інокулюють спеціальною культурою (із журн.).

Значення в інших словниках

1. інокулювати — Щепити, защеплювати, защепити, позащеплювати, нащеплювати, нащепити, понащеплювати, пощеплювати пощепити, ущеплювати, ущепити, повщеплювати  Словник чужослів Павло Штепа
2. інокулювати — інокулюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. інокулювати — -юю, -юєш. Здійснювати інокуляцію.  Великий тлумачний словник сучасної мови