Словник української мови у 20 томах

інокулят

ІНОКУЛЯ́Т, у, ч., біол.

Суспензія клітин, вихідна для клітинної культури.

Для дослідів як інокулят доцільно мати культуру, вирощену на етанолі (з наук. літ.);

Інокулят висівають на живильне середовище (з наук.-попул. літ.);

Мікробіологічний інокулят;

Отримано посівний інокулят.

Словник української мови (СУМ-20)