біотип
Життєва форма, або сукупність особин із типовим генотипом.
Джерело:
Словник термінів з агрофітоценології
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біотип — біоти́п іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- біотип — -у, ч. Група організмів у межах виду, що відзначаються характерними для них особливостями способу життя або поведінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- біотип — БІОТИ́П, у, ч., екол. Група організмів у межах популяції, які мають характерні особливості способу життя або поведінки. У межах одного біотипу (бука) біостійкість залежить від густини, віку, місця вирізки із стовбура (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- біотип — біоти́п (від біо... і тип) група особин у межах виду, що відзначаються характерними для них особливостями способу життя або поведінки. Словник іншомовних слів Мельничука