1. Орфографічний словник української мови

біотип

біоти́п

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біотип — Життєва форма, або сукупність особин із типовим генотипом. Словник термінів з агрофітоценології
  2. біотип — -у, ч. Група організмів у межах виду, що відзначаються характерними для них особливостями способу життя або поведінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. біотип — БІОТИ́П, у, ч., екол. Група організмів у межах популяції, які мають характерні особливості способу життя або поведінки. У межах одного біотипу (бука) біостійкість залежить від густини, віку, місця вирізки із стовбура (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. біотип — біоти́п (від біо... і тип) група особин у межах виду, що відзначаються характерними для них особливостями способу життя або поведінки. Словник іншомовних слів Мельничука