біотин

Значення в інших словниках

1. біотин — -у, ч. Біологічно активна речовина з групи вітамінів, яка бере участь в біосинтезі кислот і стеринів. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. біотин — БІОТИ́Н, у, ч. Біологічно активна речовина групи вітамінів. Біотин відіграє важливу роль в обміні вуглеводів і жирних кислот (з наук.-техн. літ.). Словник української мови у 20 томах
3. біотин — біоти́н (від грец. βιοτή – життя) органічна кристалічна речовина, один з вітамінів. Нестача Б. в їжі спричиняє ураження шкіри, м’язову кволість, сонливість тощо. Найбагатші на Б. помідори, дріжджі, яєчний жовток, печінка. Словник іншомовних слів Мельничука