1. Великий тлумачний словник сучасної мови

біотин

біоти́н

-у, ч.

Біологічно активна речовина з групи вітамінів, яка бере участь в біосинтезі кислот і стеринів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біотин — біоти́н іменник чоловічого роду вітамін H Орфографічний словник української мови
  2. біотин — БІОТИ́Н, у, ч. Біологічно активна речовина групи вітамінів. Біотин відіграє важливу роль в обміні вуглеводів і жирних кислот (з наук.-техн. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. біотин — біоти́н (від грец. βιοτή – життя) органічна кристалічна речовина, один з вітамінів. Нестача Б. в їжі спричиняє ураження шкіри, м’язову кволість, сонливість тощо. Найбагатші на Б. помідори, дріжджі, яєчний жовток, печінка. Словник іншомовних слів Мельничука