біотин
БІОТИ́Н, у, ч.
Біологічно активна речовина групи вітамінів.
Біотин відіграє важливу роль в обміні вуглеводів і жирних кислот (з наук.-техн. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біотин — біоти́н іменник чоловічого роду вітамін H Орфографічний словник української мови
- біотин — -у, ч. Біологічно активна речовина з групи вітамінів, яка бере участь в біосинтезі кислот і стеринів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- біотин — біоти́н (від грец. βιοτή – життя) органічна кристалічна речовина, один з вітамінів. Нестача Б. в їжі спричиняє ураження шкіри, м’язову кволість, сонливість тощо. Найбагатші на Б. помідори, дріжджі, яєчний жовток, печінка. Словник іншомовних слів Мельничука