індикатор

Значення в інших словниках

1. індикатор — [індиекатор] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
2. індикатор — Показничка Словник чужослів Павло Штепа
3. індикатор — Индикатор — indicator — Indikator, Anzeigegerät, Sichtgerät, Tracer, Anzeiger — 1) Пристрій або речовина, які за наявності певної властивості об'єкта або явища створюють сигнал інформації про це. 2) Прилад, за допомогою якого здійснюють індикацію. Гірничий енциклопедичний словник
4. індикатор — індика́тор (лат. indicator, від indico – вказую, визначаю) 1. Прилад, за допомогою якого здійснюють індикацію. 2. Речовина, введення якої в розчин дає змогу провести індикацію. Словник іншомовних слів Мельничука
5. індикатор — ІНДИКА́ТОР, а, ч., спец. 1. Прилад для визначання, вимірювання, записування фізичних величин (тиску, навантаження тощо). Індикатор годинникового типу служить для перевірки правильності геометричної форми деталей (Слюс. Словник української мови в 11 томах
6. індикатор — -а, ч., спец. 1》 Прилад, пристрій, елемент, який відображає перебіг процесу або стан об'єкта спостереження, його якісні або кількісні характеристики у формі, зручній для сприйняття людиною. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. індикатор — Індика́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. індикатор — індика́тор 1 іменник чоловічого роду прилад, покажчик індика́тор 2 іменник чоловічого роду речовина Орфографічний словник української мови
9. індикатор — Хіміч. речовина (найчастіше органічна сполука), яка дозволяє, напр., визначити реакцію розчину на підставі спостереження появи, зникнення або зміни певного забарвлення після додавання до досліджуваної речовини розчину відповідного і. Універсальний словник-енциклопедія
10. індикатор — рос. индикатор (від латин. indicator — показник) — орієнтований економічний показник, вимірник, що дає змогу певною мірою передбачити, в якому напрямі слід очікувати розвиток економічних процесів. Eкономічна енциклопедія