айван

(перс., тур. — склепіння, тунель)

1. Відкритий з одного боку великий склепінчастий зал у парфянській, іранській, пізніше у мусульманській архітектурі. Виник як парадний тронний зал царських палаців, згодом отримав розповсюдження у житловому будівництві. Звичайно А. відкривались у бік внутрішнього двору, в медресе слугували прохолодними аудиторіями (порівн. пештак).

2. Тераса у вигляді галереї з широко розставленими колонами і балковим перекриттям у мусульманській житловій архітектурі Середньої Азії. Інколи називається навісом-айваном.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. айван — -у, ч. 1》 В середньоазіатських помешканнях, мечетях та ін. – тераса з плоским покриттям на колонах або стовпах. 2》 Склепінна зала, відкрита з боку внутрішнього двору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. айван — АЙВА́Н, у, ч., архт. 1. У середньоазіатських оселях, мечетях і т. ін. – тераса з плескатим покриттям на колонах або стовпах. 2. У мечетях і палацах середньовічної Середньої Азії, Ірану, Афганістану і т. ін. Словник української мови у 20 томах