алькир

(нім. < фр.)

Невелика кімната, яка відгороджується від світлиці перегородкою і слугує за спальню або дитячу (порівн. ванькир).

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. алькир — АЛЬКИ́Р, а, ч., діал. Альков. Милян жив по-панськи. В нього були дві світлиці й алькир і кухня (Мак., Вибр., 1954, 211). Словник української мови в 11 томах
  2. алькир — альки́р іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  3. алькир — Альки́р, алкир: — бічна невеличка кімната; звичайно служила опочивальнею і кімнатою для дітей [44-2] — комірка [46-1;46-2,XIX] В Оріхівці коршма дерев'яна, в Чернишівпі теж, в Іванівці дерев'яна заїзна, в Турівпі теж; в Терноруді «австерія» мурована... Словник з творів Івана Франка
  4. алькир — Альки́р = ваньки́р, -ра Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. алькир — АЛЬКИ́Р, а, ч., діал. Альков. Милян жив по-панськи. В нього були дві світлиці, й алькир, і кухня (О. Маковей); Хазяїн попросив його в алькир, добув із-за образа вчетверо зложений лист паперу і сказав: – Читайте, що наш гетьман пише (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах
  6. алькир — -а, ч., діал. Альков. Великий тлумачний словник сучасної мови