алькир
Альки́р, алкир:
— бічна невеличка кімната; звичайно служила опочивальнею і кімнатою для дітей [44-2]
— комірка [46-1;46-2,XIX] В Оріхівці коршма дерев'яна, в Чернишівпі теж, в Іванівці дерев'яна заїзна, в Турівпі теж; в Терноруді «австерія» мурована, почасти з каменя, почасти з цегли, дах гонтами побитий, два комини муровані на дах виведені, в австерії до шинкування кімната і алькир, [XIX]
— бічна кімната, відгороджена частина світлиці [III]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- алькир — альки́р іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- алькир — -а, ч., діал. Альков. Великий тлумачний словник сучасної мови
- алькир — АЛЬКИ́Р, а, ч., діал. Альков. Милян жив по-панськи. В нього були дві світлиці, й алькир, і кухня (О. Маковей); Хазяїн попросив його в алькир, добув із-за образа вчетверо зложений лист паперу і сказав: – Читайте, що наш гетьман пише (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах
- алькир — Альки́р = ваньки́р, -ра Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- алькир — АЛЬКИ́Р, а, ч., діал. Альков. Милян жив по-панськи. В нього були дві світлиці й алькир і кухня (Мак., Вибр., 1954, 211). Словник української мови в 11 томах
- алькир — (нім. < фр.) Невелика кімната, яка відгороджується від світлиці перегородкою і слугує за спальню або дитячу (порівн. ванькир). Архітектура і монументальне мистецтво