Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
алькир —
Альки́р, алкир: — бічна невеличка кімната; звичайно служила опочивальнею і кімнатою для дітей [44-2] — комірка [46-1;46-2,XIX] В Оріхівці коршма дерев'яна, в Чернишівпі теж, в Іванівці дерев'яна заїзна, в Турівпі теж; в Терноруді «австерія» мурована...
Словник з творів Івана Франка
алькир —
альки́р іменник чоловічого роду, істота діал.
Орфографічний словник української мови
алькир —
-а, ч., діал. Альков.
Великий тлумачний словник сучасної мови
алькир —
АЛЬКИ́Р, а, ч., діал. Альков. Милян жив по-панськи. В нього були дві світлиці, й алькир, і кухня (О. Маковей); Хазяїн попросив його в алькир, добув із-за образа вчетверо зложений лист паперу і сказав: – Читайте, що наш гетьман пише (Б. Лепкий).
Словник української мови у 20 томах
алькир —
АЛЬКИ́Р, а, ч., діал. Альков. Милян жив по-панськи. В нього були дві світлиці й алькир і кухня (Мак., Вибр., 1954, 211).
Словник української мови в 11 томах
алькир —
(нім. < фр.) Невелика кімната, яка відгороджується від світлиці перегородкою і слугує за спальню або дитячу (порівн. ванькир).
Архітектура і монументальне мистецтво