асонанс

(фр. < лат. — згода)

Композиційний прийом, побудований на повторі певних форм, але не на їхній тотожності (порівн. дисонанс, консонанс). Завдяки ритмічному нарощуванні народжується відчуття напруженості, руху. Є самим розповсюдженим прийомом у творчості митців.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. асонанс — Суголос, співзвуччя, співзвучність Словник чужослів Павло Штепа
  2. асонанс — -а, ч., поет. Неповна рима, в якій співзвучні тільки наголошені голосні звуки; повторення однакових голосних звуків у рядку чи строфі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. асонанс — (фр. аssonance, від лат. assono — відгукуюсь) прийом фоностилістики, який полягає у співзвуччі або повторенні однакових чи акустично близьких голосних звуків: на горі опудало горобців перепудило. Словник стилістичних термінів
  4. асонанс — асона́нс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. асонанс — • асонанс (франц. assonance, від лат. assono — відгукуюсь) 1) Повторення однакових голосних у віршованих рядках і строфах (рідше — в прозі): "І громом молодим котилося над нами, лунало по ланах: „Вперед за владу Рад!"" (В. Сосюра). Українська літературна енциклопедія
  6. асонанс — асона́нс (франц. assonance, від лат. assono – відгукуюсь) 1. Співзвучність. 2. Неточна рима, в якій схожі самі голосні. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. асонанс — АСОНА́НС, у, ч., літ. Неповна рима, в якій співзвучні тільки наголошені голосні звуки; повторення однакових голосних звуків у рядку чи строфі. М. Т. Рильський користується таким засобом художнього впливу, як звукопис. Його поетика має зразки чудових асонансів та алітерацій (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  8. асонанс — Асона́нс, -су; -на́нси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. асонанс — АСОНА́НС, а, ч., поет. Неповна рима, в якій співзвучні тільки наголошені голосні звуки; повторення однакових голосних звуків у рядку чи строфі. Користується Рильський і таким засобом художнього впливу, як звукопис. Словник української мови в 11 томах