бовдур

Значення в інших словниках

1. бовдур — ДИМА́Р (труба для відведення диму з печі), КО́МИН, ВИ́ВІД, БО́ВДУР розм., ВЕРХ розм. (горішня частина димоходу над дахом). Сизий димок виривається з чорного димаря (Панас Мирний); Збудилось соннеє село. На коминах димочок в'ється (С. Словник синонімів української мови
2. бовдур — бовдур (367) — клуб; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
3. бовдур — див. БЕВЗЬ. Словник синонімів Караванського
4. бовдур — Бо́вдур, -ра, -рові; -дури, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. бовдур — БО́ВДУР, а, ч. 1. Димар (у хаті, на хаті). Темним стовбом [стовпом] дим пішов з бовдура (Сл. Гр.); Сідало за снігами сонце, а проти сонця – дими з бовдурів .. мчали у прозоре небо (С. Васильченко); Ти будеш сидіти .. Словник української мови у 20 томах
6. бовдур — бо́вдур іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
7. бовдур — див. димар; дурний Словник синонімів Вусика
8. бовдур — БО́ВДУР, а, ч. 1. Димар (у хаті, на хаті). Темним стовбом дим пішов з його бовдура (Сл. Гр.); Сідало за снігами сонце, а проти сонця — дими з бовдурів.. мчали у прозоре небо (Вас., II, 1959, 143). 2. діал. Стовп диму, клуб туману, хмар і т. ін. З.. Словник української мови в 11 томах
9. бовдур — -а, ч. 1》 Димар (у хаті, на хаті). 2》 діал. Стовп диму, клуб туману, хмар і т. ін. 3》 лайл. Про грубу, нерозумну людину; дурень, недотепа, йолоп, гевал. Великий тлумачний словник сучасної мови
10. бовдур — бо́вдур → бовван Лексикон львівський: поважно і на жарт