бовдур
БО́ВДУР, а, ч.
1. Димар (у хаті, на хаті).
Темним стовбом дим пішов з його бовдура (Сл. Гр.);
Сідало за снігами сонце, а проти сонця — дими з бовдурів.. мчали у прозоре небо (Вас., II, 1959, 143).
2. діал. Стовп диму, клуб туману, хмар і т. ін.
З.. хмари виривались грізні бовдури (Козл., Мандрівники, 1946, 38);
*Образно. Виступали, щораз виразніше, темні стіни лісів, стіжкуваті бовдури розрізнених дерев (Фр., III, 1950, 92).
3. лайл. Про грубу, нерозумну людину; дурень, недотепа, йолоп, гевал.
— Якою ж вона тобі снилась? чи таким бовдуром, як і ти? — спитав його Дашкович (Н.-Лев., І, 1956, 347);
— За тобою, бовдуре, плачуть! (Козл., Ю. Крук, 1957, 393);
Мартин вважає Омелька бовдуром, а насправді цей безправний наймит стоїть на цілу голову вище від свого гоноровитого господаря (Іст. укр. літ., І, 1954, 454);
*У порівн. Чіпка собі блудить, як бовдур, не знає, що й розпочати (Мирний, II, 1954, 292).
Значення в інших словниках
- бовдур — бовдур (367) — клуб; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
- бовдур — бо́вдур іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бовдур — див. БЕВЗЬ. Словник синонімів Караванського
- бовдур — -а, ч. 1》 Димар (у хаті, на хаті). 2》 діал. Стовп диму, клуб туману, хмар і т. ін. 3》 лайл. Про грубу, нерозумну людину; дурень, недотепа, йолоп, гевал. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бовдур — БО́ВДУР, а, ч. 1. Димар (у хаті, на хаті). Темним стовбом [стовпом] дим пішов з бовдура (Сл. Гр.); Сідало за снігами сонце, а проти сонця – дими з бовдурів .. мчали у прозоре небо (С. Васильченко); Ти будеш сидіти .. Словник української мови у 20 томах
- бовдур — бо́вдур → бовван Лексикон львівський: поважно і на жарт
- бовдур — див. димар; дурний Словник синонімів Вусика
- бовдур — ДИМА́Р (труба для відведення диму з печі), КО́МИН, ВИ́ВІД, БО́ВДУР розм., ВЕРХ розм. (горішня частина димоходу над дахом). Сизий димок виривається з чорного димаря (Панас Мирний); Збудилось соннеє село. На коминах димочок в'ється (С. Словник синонімів української мови
- бовдур — Бо́вдур, -ра, -рові; -дури, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бовдур — Пристрій для відводу диму у старовинному народному житлі. Архітектура і монументальне мистецтво