букля

(фр. — локон)

Прикраса у вигляді низки кілець з розеткою у центрі.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. букля — бу́кля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. букля — I. КУ́ЧЕР перев. мн. (пасмо кучерявого або завитого волосся); ЗА́ВИТО́К, ЗА́КРУТОК, ЗА́КРУТКА, ВИТО́К, БУ́КЛЯ заст.; ЛО́КОН (завите пасмо волосся); ВИ́ХОР (пасмо, яке стирчить догори). Сашко зайшов до Данила, скинув шапку, розгладив рукою кучері (О. Словник синонімів української мови
  3. букля — БУ́КЛЯ див. бу́клі. Словник української мови у 20 томах
  4. букля — БУ́КЛЯ див. бу́клі. Словник української мови в 11 томах