букля

бу́кля

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. букля — БУ́КЛЯ див. бу́клі. Словник української мови у 20 томах
  2. букля — I. КУ́ЧЕР перев. мн. (пасмо кучерявого або завитого волосся); ЗА́ВИТО́К, ЗА́КРУТОК, ЗА́КРУТКА, ВИТО́К, БУ́КЛЯ заст.; ЛО́КОН (завите пасмо волосся); ВИ́ХОР (пасмо, яке стирчить догори). Сашко зайшов до Данила, скинув шапку, розгладив рукою кучері (О. Словник синонімів української мови
  3. букля — БУ́КЛЯ див. бу́клі. Словник української мови в 11 томах
  4. букля — (фр. — локон) Прикраса у вигляді низки кілець з розеткою у центрі. Архітектура і монументальне мистецтво