букля
бу́кля
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- букля — БУ́КЛЯ див. бу́клі. Словник української мови у 20 томах
- букля — I. КУ́ЧЕР перев. мн. (пасмо кучерявого або завитого волосся); ЗА́ВИТО́К, ЗА́КРУТОК, ЗА́КРУТКА, ВИТО́К, БУ́КЛЯ заст.; ЛО́КОН (завите пасмо волосся); ВИ́ХОР (пасмо, яке стирчить догори). Сашко зайшов до Данила, скинув шапку, розгладив рукою кучері (О. Словник синонімів української мови
- букля — БУ́КЛЯ див. бу́клі. Словник української мови в 11 томах
- букля — (фр. — локон) Прикраса у вигляді низки кілець з розеткою у центрі. Архітектура і монументальне мистецтво