вакф

(араб.)

Споруда або їх комплекс, використання яких згідно заповіту колишнього власника призначалося для підтримки лікувального, учбового або інших громадських закладів. Характерні для зодчества мусульманського Сходу.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вакф — ВАКФ, у, ч. Відповідно до мусульманського права – майно, відписане державою або окремою особою на релігійні або доброчинні цілі. Інститут вакфу виник у VII–VIII століттях у халіфаті... Словник української мови у 20 томах
  2. вакф — див. вакуф. Великий тлумачний словник сучасної мови