варіація

(лат. — різниця)

Один із композиційних засобів, що полягає у видозміненні, різноманітності зв'язків між окремими елементами або багатогранним перетворенням вихідного інваріанта. В архітектурних творах використання однакових форм (наприклад, арок, колони, антаблементів) пояснюється не лише конструктивними або функціональними міркуваннями, а дозволяє створювати неповторні художні образи. Саме нюансні зміни відомих форм або множення зв'язків між ними визначає своєрідність і неповторність композиції, як художньо-образної цілісності. Засобами здійснення В. є: зміни метричного порядку, ритмічних акцентів, пропорцій, масштабу елементів (мінімалізація, дімініція або максималізація, гіперболізація), уподібнення форм, інверсія (порівн. комбінаторика).

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. варіація — варіа́ція (від лат. variatio – зміна) 1. Видозміна музичної теми, мелодії або її супроводу. 2. В 6алеті – невеликий сольний класичний танець, звичайно технічно складний. 3. біол. Таксономічна категорія (див. варієтет). 4. Основне поняття варіаційного числення. Див. також варіанта. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. варіація — ВАРІА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Видозміна другорядних елементів чого-небудь при збереженні основи. Він міг щоразу в іншій варіації розповісти про свої наміри, сумніви, вагання (Ле, Міжгір’я, 1953, 75). 2. Видозміна основної музичної теми, мелодії або її супроводу. Словник української мови в 11 томах
  3. варіація — ВАРІА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Видозміна другорядних елементів, частковостей чого-небудь при збереженні основного змісту, задуму; варіант. І я хотів би, коли прийде і мій день, так само всміхнутися своїй смерті, як зараз мимоволі всміхаюся гомінливому... Словник української мови у 20 томах
  4. варіація — РІЗНО́ВИД (окремий вид якоїсь загальної категорії, типу, явища тощо), РІЗНОВИ́ДНІСТЬ, ВИДОЗМІ́НА, ВАРІА́НТ, ҐАТУ́НОК, ВАРІА́ЦІЯ, МОДИФІКА́ЦІЯ (предмет або явище, зміна якого характеризується появою в нього нових ознак... Словник синонімів української мови
  5. варіація — варіа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. варіація — -ї, ж. 1》 Видозміна другорядних елементів чого-небудь при збереженні основи. 2》 Видозміна основної музичної теми, мелодії або її супроводу. || мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. варіація — Математичне поняття в ділянці комбінаторики: 1. в. без повторювань — кожна k-елементна послідовність, утворена з елементів даної n-елементної множини (k≤n), в якій кожний елемент множини може зустрічатися лише раз, їхня кількість дорівнює (n k)k!=n!/(n!... Універсальний словник-енциклопедія