варіація

ВАРІА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Видозміна другорядних елементів чого-небудь при збереженні основи.

Він міг щоразу в іншій варіації розповісти про свої наміри, сумніви, вагання (Ле, Міжгір’я, 1953, 75).

2. Видозміна основної музичної теми, мелодії або її супроводу.

Пішли далі варіації на всі голоси (Н.-Лев., III, 1956, 316);

У мелодії весь час проривався і повторювався в різних варіаціях один сумний лейтмотив (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 177);

// мн. Вид музичного твору, що являє собою ряд п’єс, які об’єднуються спільною темою, але різняться мелодією, ритмом, гармонією, темпом і т. ін.

Сюїта для струнного квартету Козицького являє собою тему з шістьма варіаціями (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 144);

Анатолій.. обробляв народні пісні, створював варіації на їхні теми (Кучер, Дорога.., 1958, 67).

3. біол. Деякі відхилення від основного типу у тварин і рослин під впливом природних або штучних умов.

У породі, крім описаного середнього типу, є ще два типи коней, які являють собою варіації в бік більшої масивності та в бік полегшеності (Конярство, 1957, 43);

Варіації або "спортивні" відхилення, тобто раптові зміни бруньок і пагонів, що з них виростають, трапляються в плодових рослин досить рідко (Юним мічур.., 1955, 63).

4. мат. Зміна виду функцій величин у варіаційному численні.

∆ Варіа́ції магні́тні — зміна напруження магнітного поля Землі залежно від часу.

Добові та сезонні зміни в іоносфері й магнітному полі показують, що іоносфера і варіації магнітного поля Землі залежать від взаємного розташування Землі і Сонця (Наука.., 2, 1957, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. варіація — варіа́ція (від лат. variatio – зміна) 1. Видозміна музичної теми, мелодії або її супроводу. 2. В 6алеті – невеликий сольний класичний танець, звичайно технічно складний. 3. біол. Таксономічна категорія (див. варієтет). 4. Основне поняття варіаційного числення. Див. також варіанта. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. варіація — (лат. — різниця) Один із композиційних засобів, що полягає у видозміненні, різноманітності зв'язків між окремими елементами або багатогранним перетворенням вихідного інваріанта. Архітектура і монументальне мистецтво
  3. варіація — ВАРІА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Видозміна другорядних елементів, частковостей чого-небудь при збереженні основного змісту, задуму; варіант. І я хотів би, коли прийде і мій день, так само всміхнутися своїй смерті, як зараз мимоволі всміхаюся гомінливому... Словник української мови у 20 томах
  4. варіація — РІЗНО́ВИД (окремий вид якоїсь загальної категорії, типу, явища тощо), РІЗНОВИ́ДНІСТЬ, ВИДОЗМІ́НА, ВАРІА́НТ, ҐАТУ́НОК, ВАРІА́ЦІЯ, МОДИФІКА́ЦІЯ (предмет або явище, зміна якого характеризується появою в нього нових ознак... Словник синонімів української мови
  5. варіація — варіа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. варіація — -ї, ж. 1》 Видозміна другорядних елементів чого-небудь при збереженні основи. 2》 Видозміна основної музичної теми, мелодії або її супроводу. || мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. варіація — Математичне поняття в ділянці комбінаторики: 1. в. без повторювань — кожна k-елементна послідовність, утворена з елементів даної n-елементної множини (k≤n), в якій кожний елемент множини може зустрічатися лише раз, їхня кількість дорівнює (n k)k!=n!/(n!... Універсальний словник-енциклопедія