варіаційний

ВАРІАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до варіа́ція.

Варіаційна і підголоскова поліфонічна природа народної музики випливають з імпровізаційного характеру народного хорового виконання (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 145);

Вже з кінця XVI ст. варіаційна форма панує в інструментальній музиці (Укр. муз. спадщ., 1940, 23).

∆ Варіаці́йна стати́стика, спец. — розділ статистики, в якому застосовується математичний аналіз для вивчення суспільних і природних явищ;

Варіаці́йне чи́слення, мат. — один з важливих розділів математичного аналізу.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. варіаційний — варіаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. варіаційний — Вариативный — variable, variational — *variabel — той, що є варіацією чогось, змінний; В. с т а т и с т и к а — частина математичної статистики, яка вивчає розподіл кількісних ознак у статистичних сукупностях;... Гірничий енциклопедичний словник
  3. варіаційний — -а, -е. Прикм. до варіація. Варіаційна статистика спец. — розділ статистики, в якому застосовується математичний аналіз для вивчення суспільних і природних явищ. Варіаційне числення мат. — один з важливих розділів математичного аналізу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. варіаційний — ВАРІАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до варіації. Варіаційна і підголоскова поліфонічна природа народної музики випливає з імпровізаційного характеру народного хорового виконання (з наук. літ.); Ще раз вивірені варіаційні таблиці показували певний виразний процес деградації сорту (М. Івченко). Словник української мови у 20 томах
  5. варіаційний — варіаці́йний той, що є варіацією чогось, змінний; ¤ в-а статистика – частина математичної статистики, яка вивчає розподіл кількісних ознак у статистичних сукупностях; ¤ в-е числення – розділ математики... Словник іншомовних слів Мельничука
  6. варіаційний — рос. вариационный 1. Те, що є варіацією чого-небудь. У математичній статистиці — розділ, що вивчає розподіл кількісних ознак у статистичних сукупностях. 2. Варіаційне числення — методи значень найбільших і найменших числових виразів, що залежать від вибору однієї або кількох функцій (функціоналів). Eкономічна енциклопедія