вінок

(ст.слов.)

Декоративний орнаментальний мотив у вигляді круга чи лінії, складений з квітів і рослинних елементів, іноді перевитих стрічками. Загалом круг в епоху Античності був атрибутом вічності, замкненості часу. Тому В., що повивали колони, являлись езотеричним (тайним) знаком безперервного і вічного руху, обертання планет навколо Сонця, на надгробках — скорботи, вмирання у земному житті і відродження у новому. Залежно від матеріалу, символізуючи тимчасову відзнаку (не велич і владу як корона), В. мають численні значення, що й відображалось у монументальному мистецтві. Так виконані з квітів являлись прикрасами, побажаннями щастя і в той же час присвячувались богині Флорі, з оливи — Зевсу, з пінії — богу морів Посейдону, хлібних колосків — богині родючості Деметрі (Церері), виноградних листів — Дионісу, лавра — Аполлону. Тому останніми в Греції нагороджували переможців музикальних змагань, видатних поетів. У Стародавньому Китаю поети теж відзначались В. У Римі виконані з троянд носили імператори, з польових квітів — хоробрі воїни, з дубових листів — ті, хто спас чуже життя, а з плюща, щоб запобігти сп'яніння, внаслідок чого останні стали знаком розгульного життя. В. вшановували тріумфаторів, вони стали алегорією Слави і летючих геніїв. У арабів В. з квітів апельсинового дерева, як символом родючості, прикрашали голову нареченої. У християн терновий вінець Христа — атрибут страстей, божественними, царственими відзначались Богоматір, а також святі.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вінок — Вінець, віночок, вінце, вінчик, корона Фразеологічні синоніми: весільний вінок; лавровий вінок; ритуальний вінок; терновий вінок; царська корона; царський вінець Словник синонімів Вусика
  2. вінок — див. вінець Словник церковно-обрядової термінології
  3. вінок — ла́вро́вий віно́к. Слава, почесті. Тяжко ж йому (Шевченкові) на чужині І в вінку лавровім... (Пісні та романси..); (Убийбатько:) Хіба ще хто хоче прославитись, крім мене? Хто ж цей, сказати б, мій конкурент на лавровий вінок, мій злий суперник? (І. Фразеологічний словник української мови
  4. вінок — ВІНО́К, нка́, ч. 1. Квіти, листя, гілки і т. ін., сплетені в коло. Дівчата танцюють .. Мають на головах вінки з квіток (І. Нечуй-Левицький); А там я з них [волошок], та з барвінку, та з чорнобривців вінки на Купала плела (І. Словник української мови у 20 томах
  5. вінок — Віно́к, -нка́, -нко́ві, у -нку́; -нки́, -нкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вінок — Вінець, плетениця; (цибулі) в'язка, р. коса; (дерев) ОБР. коло; (пісень) збірка, низка; П. невинність, дівоцтво; віночок; пор. ГІРЛЯНДА. Словник синонімів Караванського
  7. вінок — -нка, ч. 1》 Квіти, листя, гілки і т. ін., сплетені в коло, яким звичайно прикрашають голову. || Зробл. з квітів, зілля і т. ін. прикраса, яку кладуть на могилу. || у знач. присл. вінком. Лавровий вінок — символ слави, перемоги, нагороди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. вінок — віно́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  9. вінок — [в'інок] -нка, м. (на) -нку, мн. -нки, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
  10. вінок — ВІНО́К, нка́, ч. 1. Квіти, листя, гілки і т. ін., сплетені в коло, яким звичайно прикрашають голову. Дівчата танцюють.. Мають на головах вінки з квіток (Н.-Лев., III, 1956, 315); В вінку з пшеничного колосся Почесна грамота за труд (Мур., Весілля.. Словник української мови в 11 томах