галтель

галтель (галтирь) (нім. — виїмка)

1. Профільована дерев'яна планка, що закриває стик стіни і підлоги або поділяє стіну на ділянки. Прийнято відрізняти:

~ фальшиву — виконану з дюймової дошки.

2. Штукатурний перехід у формі викружки від стіни до стелі.

3. Округлення кута виробу.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галтель — -і, ж. 1》 Профільована рейка, якою прикривають щілини в стиках і т. ін. 2》 Скруглення зовнішніх і внутрішніх кутів у виробах. 3》 Столярний інструмент для стругання жолобів, валиків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. галтель — галте́ль (від нім. Hohlkehle – виїмка) 1. Профільована рейка, якою прикривають щілини в стиках, виступаючі кромки тощо. 2. Скруглення зовнішніх і внутрішніх кутів у виробах. 3. Столярний інструмент для стругання жолобів, валиків. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. галтель — галте́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. галтель — ГАЛТЕ́ЛЬ, і, ж., спец. 1. Профільна рейка, якою прикривають щілини в стиках, виступні кромки тощо; плінтус. Пластина кріпиться до рейки каретки по обидва боки галтелі (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах