галтель
галте́ль
(від нім. Hohlkehle – виїмка)
1. Профільована рейка, якою прикривають щілини в стиках, виступаючі кромки тощо.
2. Скруглення зовнішніх і внутрішніх кутів у виробах.
3. Столярний інструмент для стругання жолобів, валиків.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- галтель — галте́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- галтель — -і, ж. 1》 Профільована рейка, якою прикривають щілини в стиках і т. ін. 2》 Скруглення зовнішніх і внутрішніх кутів у виробах. 3》 Столярний інструмент для стругання жолобів, валиків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- галтель — ГАЛТЕ́ЛЬ, і, ж., спец. 1. Профільна рейка, якою прикривають щілини в стиках, виступні кромки тощо; плінтус. Пластина кріпиться до рейки каретки по обидва боки галтелі (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- галтель — галтель (галтирь) (нім. — виїмка) 1. Профільована дерев'яна планка, що закриває стик стіни і підлоги або поділяє стіну на ділянки. Прийнято відрізняти: ~ фальшиву — виконану з дюймової дошки. 2. Штукатурний перехід у формі викружки від стіни до стелі. 3. Округлення кута виробу. Архітектура і монументальне мистецтво