галтель
ГАЛТЕ́ЛЬ, і, ж., спец.
1. Профільна рейка, якою прикривають щілини в стиках, виступні кромки тощо; плінтус.
Пластина кріпиться до рейки каретки по обидва боки галтелі (з наук.-попул. літ.);
Використання галтелі для оформлення стель надає інтер'єру своєрідного колориту (із журн.).
2. Заокруглення кутів у металевих і дерев'яних виробах.
Галтелі забезпечують захист від механічних пошкоджень шляхом більш рівномірного розподілу напружень на них (з наук.-техн. літ.);
Для виконання галтелі від руки у відповідний кут накидають за кілька прийомів розчин і розрівнюють його коротким вузьким півтерком (з навч. літ.).
3. Столярний інструмент для стругання жолобів, валиків; жолобник.
За допомогою вирізають напівкруглі пази (жолобки) різної ширини і глибини з різним радіусом кривизни (з наук.-попул. літ.);
Для обробки отворів у фігурній дерев'яній деталі використали галтель (із журн.).
Значення в інших словниках
- галтель — галте́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- галтель — -і, ж. 1》 Профільована рейка, якою прикривають щілини в стиках і т. ін. 2》 Скруглення зовнішніх і внутрішніх кутів у виробах. 3》 Столярний інструмент для стругання жолобів, валиків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- галтель — галте́ль (від нім. Hohlkehle – виїмка) 1. Профільована рейка, якою прикривають щілини в стиках, виступаючі кромки тощо. 2. Скруглення зовнішніх і внутрішніх кутів у виробах. 3. Столярний інструмент для стругання жолобів, валиків. Словник іншомовних слів Мельничука
- галтель — галтель (галтирь) (нім. — виїмка) 1. Профільована дерев'яна планка, що закриває стик стіни і підлоги або поділяє стіну на ділянки. Прийнято відрізняти: ~ фальшиву — виконану з дюймової дошки. 2. Штукатурний перехід у формі викружки від стіни до стелі. 3. Округлення кута виробу. Архітектура і монументальне мистецтво