гарнітур

(фр. — прикраса)

Набір предметів, що мають єдність призначення і художнього оформлення. Існують меблеві Г. для кабінетів, спалень, віталень тощо. Порівняно з ансамблем Г. має більш прагматичний характер взаємодії художніх форм, оскільки повинний підпорядковуватися загальному архітектурному рішенню.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарнітур — ГАРНІТУ́Р, а, ч. Комплект, набір функціонально однорідних предметів. Іще інша розкіш на сьогодні прилагоджена – цілий гарнітур нових валків до фонографу [фонографа] з піснями і розмовами різних знаменитостей (І. Словник української мови у 20 томах
  2. гарнітур — гарніту́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. гарнітур — НАБІ́Р (сукупність предметів, перев. однорідних, які разом становлять щось ціле); КОМПЛЕ́КТ (повний набір яких-небудь предметів); ПРИБО́Р (перев. для їди та пиття); ГАРНІТУ́Р (звичайно меблів, білизни); КУВЕ́РТ заст. (столовий набір для однієї особи). Словник синонімів української мови
  4. гарнітур — -а, ч. Комплект, набір предметів, що служать якій-небудь одній меті. || Навушник з мікрофоном. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гарнітур — Костюм [VII] Словник з творів Івана Франка
  6. гарнітур — гарніту́р (франц. garniture, від garnir – постачати) комплект, набір однохарактерних предметів певного призначення. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. гарнітур — ГАРНІТУ́Р, а, ч. Комплект, набір предметів, які служать якій-небудь одній меті. Іще інша розкіш на сьогодні прилагоджена — цілий гарнітур нових валків до фонографу [фонографа] з піснями і розмовами різних знаменитостей (Фр. Словник української мови в 11 томах
  8. гарнітур — рос. гарнитур (фр. garniture від ga-rnir — постачати) — комплекс, набір однохарактерних предметів певного призначення. Eкономічна енциклопедія
  9. гарнітур — ГАРНІТУР – ГАРНІТУРА Гарнітур, -у. Комплект, набір однохарактерних предметів певного призначення. Гарнітура. Певний комплект друкарських шрифтів різних накреслень і кеглів, але однакового за характером малюнка. Літературне слововживання