гауптвахта
(нім. — головна сторожа)
Караульне приміщення, військова будівля для вартових з арештантською камерою. У XVIII–XIX ст. Г. стали приналежністю палацових резиденцій (порівн. кордегардія).
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гауптвахта — див. в'язниця Словник синонімів Вусика
- гауптвахта — гауптва́хта (нім. Hauptwache, букв. – головна варта) 1. Приміщення для утримання під арештом військовослужбовців. 2. Приміщення (у російській армії до 1884 p.), де перебували вартові. Словник іншомовних слів Мельничука
- гауптвахта — гауптва́хта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гауптвахта — ГАУПТВА́ХТА, и, жін. 1. Приміщення для заарештованих військовослужбовців. Коли Володимир Іванович з братом, показавши вартовому перепустку, прийшли на гауптвахту, Волька.. сидів на нарах і щось мугикав під ніс (Олександр Ільченко, Звич. Словник української мови в 11 томах
- гауптвахта — 1. приміщення в гарнізоні, де перебувають вартові; 2. приміщення для утримання під вартою військовослужбовців. Універсальний словник-енциклопедія
- гауптвахта — ГАУПТВА́ХТА, и, ж. 1. Приміщення для утримування заарештованих військовослужбовців. Це була селянська хата, перетворена на тюрму й разом на польову гауптвахту (І. Словник української мови у 20 томах
- гауптвахта — -и, ж. 1》 Приміщення для заарештованих військовослужбовців. Садити на гауптвахту. 2》 заст. Сторожове приміщення зі спеціальною площадкою, на яку виводять варту. Великий тлумачний словник сучасної мови