1. Словник української мови в 11 томах

гауптвахта

ГАУПТВА́ХТА, и, жін.

1. Приміщення для заарештованих військовослужбовців.

Коли Володимир Іванович з братом, показавши вартовому перепустку, прийшли на гауптвахту, Волька.. сидів на нарах і щось мугикав під ніс (Олександр Ільченко, Звич. хлопець, 1947, 93);

Безшабашний виріс [брат], севастопольська гауптвахта від нього не прочахала, та й зараз з ним клопоту доволі (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 406).

▲ Садити (посадити) на гауптвахту — брати під арешт (військового).

— До четвертої години маємо відпустку.. Якщо запізнимось, посадять на гауптвахту (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 48);

Сидіти на гауптвахті — бути під арештом.

За ці «жартм» Льоня не раз діставав від конфліктної комісії догани, позачергові наряди, сидів на гауптвахті (Іван Микитенко, Я, 1957, 476).

2. заст. Сторожове приміщення з спеціальною площадкою, на яку виводять варту.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гауптвахта — див. в'язниця Словник синонімів Вусика
  2. гауптвахта — гауптва́хта (нім. Hauptwache, букв. – головна варта) 1. Приміщення для утримання під арештом військовослужбовців. 2. Приміщення (у російській армії до 1884 p.), де перебували вартові. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. гауптвахта — (нім. — головна сторожа) Караульне приміщення, військова будівля для вартових з арештантською камерою. У XVIII–XIX ст. Г. стали приналежністю палацових резиденцій (порівн. кордегардія). Архітектура і монументальне мистецтво
  4. гауптвахта — гауптва́хта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. гауптвахта — 1. приміщення в гарнізоні, де перебувають вартові; 2. приміщення для утримання під вартою військовослужбовців. Універсальний словник-енциклопедія
  6. гауптвахта — ГАУПТВА́ХТА, и, ж. 1. Приміщення для утримування заарештованих військовослужбовців. Це була селянська хата, перетворена на тюрму й разом на польову гауптвахту (І. Словник української мови у 20 томах
  7. гауптвахта — -и, ж. 1》 Приміщення для заарештованих військовослужбовців. Садити на гауптвахту. 2》 заст. Сторожове приміщення зі спеціальною площадкою, на яку виводять варту. Великий тлумачний словник сучасної мови