глазур

(нім.)

Склоподібне покриття керамічних виробів, яке досягається випаленням. Внаслідок виріб набуває декоративні якості, покриття стає прозорим чи непрозорим, безколірним або барвистим. Одночасно має захисні функції, не дозволяючи виробу руйнуватися від газів і рідини.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глазур — ГЛАЗУ́Р, і, ж. 1. Те саме, що поли́ва 1. Глазур виготовляють самі майстри з двох частин гльоту (окису свинцю), змішуючи їх з однією частиною піску (окис силіцію) (Гуцульська кераміка, 1956, 37)... Словник української мови в 11 томах
  2. глазур — ПОЛИ́ВА (особливий склоподібний сплав, яким покривають керамічні вироби), ГЛАЗУ́Р, ПО́ЛИВО, ШКЛИ́ВО розм. (свинцева полива). Чи то від олії, чи поливою лисниться дно порожньої миски (Ю. Збанацький); На кафедрі технології силікатів.. розроблено нові декоративні глазурі (з журналу). Словник синонімів української мови
  3. глазур — ГЛАЗУ́Р, і, ж. 1. Те саме, що поли́ва 1. Глазурі бувають білі й кольорові, прозорі й глухі (непрозорі), блискучі й матові, легкоплавкі й тугоплавкі (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. глазур — глазу́р іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. глазур — -і, ж. 1》 Те саме, що полива 1). 2》 Спеціально приготовлений густий солодкий сироп, яким покривають кондитерські вироби, а також застиглий шар такого сиропу. 3》 Зовнішній глянсуватий шар копит тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. глазур — глазу́р (нім. Glasur, від Glas – скло) 1. Скловидне покриття на керамічних виробах, закріплене випалом, яке надає їм блиску, непроникності. 2. Шар застиглого прозорого цукру на фруктах, печиві тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. глазур — ГЛАЗУР – ЛАЗУР Глазур, -і, ор. -р’ю. Полива; густий солодкий сироп тощо. Лазур, -і. Фарба блакитного кольору; яскраво-синій колір; блакить. Літературне слововживання